Освітня програма

Гімназії «ГАРМОНІЯ» міста Сєвєродонецька Луганської області на 2023-2024 навчальний рік

Освітня програма Гімназії «ГАРМОНІЯ» міста Сєвєродонецька Луганської області спрямована на виконання Законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», «Про внесення змін до деяких законів України в сфері освіти щодо врегулювання окремих питань освітньої діяльності в умовах воєнного стану» (№7325 від 28.04.2022), постанови Кабінету Міністрів України від 24 червня 2022 року №711 «Про початок навчального року під час дії правового режиму воєнного стану в Україні», постанови Кабінету Міністрів України від 28 липня 2023 № 782 «Про початок навчального року під час дії правового режиму воєнного стану в Україні», наказу Міністерства освіти і науки України від 08 вересня 2020 № 1115 «Деякі питання організації дистанційного навчання», наказу Міністерства освіти і науки України від 15.05.2023 № 563 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо окремих питань здобуття освіти в закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану в Україні», розпорядження начальника Сєвєродонецької міської військової адміністрації від 09.08.2023 № 474-ВА «Про організацію освітнього процесу в закладах загальної середньої освіти Сєвєродонецької міської територіальної громади»; Концепції Нової української школи (схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016р. №988-р «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року»; Державного стандарту початкової освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №87 від 21 лютого 2018р. у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 липня 2019р. №688; Державного стандарту базової середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 р. № 898 (для 5-6 класів); Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти, затвердженого Постановою КМУ від 23 листопада 2011 року №1392 (для 6-9 класів).

Освітня програма окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення здобувачами освіти обов’язкових результатів навчання, визначених Державними стандартами.

Освітня програма визначає:

– загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, логічної послідовності їх вивчення, які натепер подані в рамках навчальних планів;

– очікувані результати навчання здобувачів освіти, подані в рамках навчальних програм;

– рекомендовані форми організації освітнього процесу в умовах воєнного стану та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;

– вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією Освітньою програмою.

1. Призначення школи та засіб її реалізації

Призначення школи полягає в наданні якісної освіти дітям шкільного віку території обслуговування закладу, забезпеченні їх всебічного розвитку, виховання і самореалізації особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності. Досягнення цієї мети забезпечується шляхом формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності.

Спільними для всіх компетентностей є такі вміння:

• читання з розумінням,

• уміння висловлювати власну думку усно і письмово,

• критичне та системне мислення,

• здатність логічно обґрунтовувати позицію,

• творчість, ініціативність,

• вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми,

• здатність співпрацювати з іншими людьми.

2023-2024 навчальному році пріоритетними є такі напрями освітньої діяльності: -продовження реформи загальної середньої освіти відповідно до Концепції «Нова українська школа»;

- впровадження у 6-х класах нового Державного стандарту базової середньої освіти (далі – Державний стандарт);

- організація освітнього процесу після вимушеного переривання його звичного перебігу військовою агресією рф на території нашої держави; посилення національно-патріотичного виховання, формування активної громадянської позиції;

- просвіта з питань особистої безпеки;

- організація навчальної діяльності здобувачів освіти та способів побудови зворотного зв’язку в умовах очної, дистанційної, змішаної форм навчання;

- психологічні аспекти організації освітнього процесу в умовах воєнного/післявоєнного стану.

Основним засобом реалізації призначення освітнього закладу є засвоєння здобувачами освіти обов'язкового мінімуму змісту загальноосвітніх програм.

Освітня програма, що реалізується в Гімназії «ГАРМОНІЯ», спрямована на:

• формування в здобувачів освіти сучасної наукової картини світу;

• виховання працьовитості, любові до природи;

• виховання національної самосвідомості, ідентифікації себе як громадянина вільної суверенної правової держави, яка є невід’ємною частиною загальноєвропейської спільноти;

• формування громадянина, який прагне вдосконалення та перетворення суспільства;

• виховання полікультурності, інтеграція особистості в систему світової та національної культури;

• формування загальної культури особистості, адаптація особистості до життя в суспільстві;

• виховання толерантності, поваги до прав і свобод людини, поваги до культурних традицій та особливостей інших народів в умовах багатонаціональної держави;

• створення основи для усвідомленого відповідального вибору та наступного освоєння професійних освітніх програм;

• формування потреби здобувачів освіти до самоосвіти, саморозвитку, самовдосконалення тощо.

Реалізація освітньої програми здійснюється через два рівні освіти:

– початкова освіта тривалістю чотири роки;

– базова середня освіта тривалістю п’ять років, яка в свою чергу поділяється на адаптаційний циклу базової середньої освіти (5 – 6 класи) та базове предметне навчання (7-9 класи).

Освітні втрати — це прогалини у знаннях і навичках, які виникають в учнівства під час освітнього процесу у порівнянні зі стандартами освіти та очікуваними результатами навчальних здобутків.

Освітні втрати можуть виникати з різних — як індивідуальних, так і системних — причин. Серед них: здоров’я, війна, пандемія, надзвичайні ситуації природного характеру.

Значний вплив також накладається на освітні втрати, зумовлені у 2020—2021 роках пандемією COVID-19. Окрім безпосередньої зупинки освітнього процесу, що мав місце у всій країні після 24 лютого 2022 року, а також обмежень дистанційного навчання, на виникнення освітніх втрат можуть впливати також інші чинники:

Ø бойові дії та окупація;

Ø повітряні тривоги;

Ø виїзд учнівства за кордон;

Ø переїзд у межах України;

Ø відключення електроенергії;

Ø руйнування значної частини закладів освіти.

Освітні втрати – як снігова куля: якщо ми маємо прогалини на певному рівні освіти, то ці прогалини зумовлюють наступні прогалини.

Що треба робити, щоб ці прогалини не накопичувалися? Насамперед важливо вчасно, хоча би на локальному рівні, кожному вчителеві та вчительці розуміти, які елементи навчального матеріалу є ключовими.

Сама собою ситуація не виправиться. Як доводить практика: якщо прогалини в навчанні вчителі намагаються наздогнати просто на заняттях, при цьому просуваючись у новому матеріалі, це не є ефективним та лише заплутує школярів. Необхідні цільові заходи, щоб допомогти учням надолужити втрачене.

Можливі варіанти:

1. Збільшення часу навчання

2. Прискорена освіта

3. Програми прискореного навчання

4. Корекційні програми

5. Адаптивне навчання

6. Програми надолуження освітніх втрат

https://osvitanova.com.ua/posts/5627-stratehii-nadoluzhennia-osvitnikh-vtrat-iaki-isnuiut-i-iaki-pidtrymuiut-vchyteli

З огляду на обмежені ресурси для реалізації програм з надолуження освітніх втрат необхідно пріоритизувати дітей із вразливих категорій для участі в таких програмах, а саме:

• дітей із малозабезпечених сімей;

• дітей із багатодітних сімей, які не мають достатньої кількості пристроїв для дистанційної освіти;

• дітей із особливими освітніми потребами;

• дітей представників національних меншин;

• дітей, які не зареєстровані в закладах загальної середньої освіти.

Принципи організації програм з надолуження освітніх втрат

10 принципів організації програм з надолуження освітніх втрат були розроблені Робочою групою з питань прискореного навчання (Accelerated Education Working Group — AEWG)1 Міжвідомчої мережі з питань освіти з надзвичайних ситуацій (InterAgency Network for Education in Emergencies — INEE).

Вони є вичерпними та відповідають українському контексту. Ці принципи були розроблені з метою підтримати міністерства, виконавців, донорів та інших суб’єктів у створенні та оцінюванні програм з надолуження освітніх втрат для того, щоб вони могли підвищити їхню якість, що також вплине на якість освітньої системи загалом і допоможе учням, які мають прогалини в навчанні, надолужити пропущене та продовжити навчання.

УЧНІ

Принцип 1: Програма з надолуження освітніх втрат відповідає всебічним потребам учнів.

Принцип 2: Освітнє середовище є фізично та емоційно безпечним; у ньому існують плани запобігання, готовності та реагування на надзвичайні ситуації.

Принцип 3: Навчальна програма з надолуження освітніх втрат скорочена; пріоритет надається найважливішим компетенціям, їхній інтеграції та закріпленню.

Принцип 4: Навчальний час, форма навчання та іспити можуть бути адаптовані.

Принцип 5: Програма з надолуження освітніх втрат ефективно використовує індивідуальний підхід до навчання.

УЧИТЕЛІ

Принцип 6: Вчителі повертаються до освітнього процесу; їхнє благополуччя підтримується після перерви у викладанні.

Принцип 7: Учителям надаються можливості та ресурси для залучення всіх учнів та впровадження програми з надолуження освітніх втрат.

УПРАВЛІННЯ ПРОГРАМОЮ

Принцип 8: Учні, їхні сім’ї та громади отримують інформацію, залучаються до консультацій та беруть активну участь у розробленні та реалізації програми з надолуження освітніх втрат.

ВІДПОВІДНІСТЬ НАЦІОНАЛЬНИМ ОСВІТНІМ СТРАТЕГІЯМ

Принцип 9: Програма з надолуження освітніх втрат визнана та узгоджена з національною системою освіти та має чіткі шляхи реалізації.

Принцип 10: Програма з надолуження освітніх втрат інтегрована в національну систему освіти та відповідну стратегію.

Стратегія з надолуження освітніх втрат — це комплекс заходів для здобувачів загальної середньої освіти, спрямований

· на визначення прогалин у навчанні та їх компенсацію,

· а також на адаптацію,

· пріоритезацію предметів (знань та компетентностей),

· надання психологічної та соціально-емоційної підтримки.

Освітня програма

гімназії «ГАРМОНІЯ» міста Сєвєродонецька Луганської області

на 2022-2023 навчальний рік

Освітня програма гімназії «ГАРМОНІЯ» міста Сєвєродонецька Луганської області спрямована на виконання Законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», «Про внесення змін до деяких законів України в сфері освіти щодо врегулювання окремих питань освітньої діяльності в умовах воєнного стану» (№7325 від 28.04.2022), постанови Кабінету Міністрів України від 24 червня 2022 року №711 «Про початок навчального року під час дії правового режиму воєнного стану в Україні»; Концепції Нової української школи (схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016р. №988-р «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року»; Державного стандарту початкової освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №87 від 21 лютого 2018р. у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 липня 2019р. №688; Державного стандарту базової середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 р. № 898 (для 5-х класів); Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти, затвердженого Постановою КМУ від 23 листопада 2011 року №1392 (для 6-9 класів).

Освітня програма гімназії "ГАРМОНІЯ" міста Сєвєродонецька на 2022-2023 навчальний рік

Освітня програма окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення здобувачами освіти обов’язкових результатів навчання, визначених Державними стандартами.

Освітня програма визначає:

– загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, логічної послідовності їх вивчення, які натепер подані в рамках навчальних планів;

– очікувані результати навчання здобувачів освіти, подані в рамках навчальних програм;

– рекомендовані форми організації освітнього процесу в умовах воєнного стану та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;

– вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією Освітньою програмою.

1. Призначення школи та засіб її реалізації

Призначення школи полягає в наданні якісної освіти дітям шкільного віку території обслуговування закладу, забезпеченні їх всебічного розвитку, виховання і самореалізації особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності.

Спільними для всіх компетентностей є такі вміння:

· читання з розумінням,

· уміння висловлювати власну думку усно і письмово,

· критичне та системне мислення,

· здатність логічно обґрунтовувати позицію,

· творчість, ініціативність,

· вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми,

· здатність співпрацювати з іншими людьми.

У 2022-2023 навчальному році пріоритетними є такі напрями освітньої діяльності:

-продовження реформи загальної середньої освіти відповідно до Концепції «Нова українська школа»;

- впровадження у 5 класах нового Державного стандарту базової середньої освіти (далі – Державний стандарт);

- організація освітнього процесу після вимушеного переривання його звичного перебігу, викликаного спочатку тривалими карантинами, потім – військовою агресією рф на території нашої держави; посилення національно-патріотичного виховання, формування громадянської позиції;

Основним засобом реалізації призначення освітнього закладу є засвоєння здобувачами освіти обов'язкового мінімуму змісту загальноосвітніх програм.

Освітня програма, що реалізується в гімназії «ГАРМОНІЯ», спрямована на:

· формування в здобувачів освіти сучасної наукової картини світу;

· виховання національної самосвідомості, ідентифікації себе як громадянина вільної суверенної правової держави, яка є невід’ємною частиною загальноєвропейської спільноти;

· виховання толерантності, поваги до прав і свобод людини, поваги до культурних традицій та особливостей інших народів в умовах багатонаціональної держави;

Реалізація освітньої програми здійснюється через два рівні освіти:

– початкова освіта тривалістю чотири роки;

– базова середня освіта тривалістю п’ять років, яка в свою чергу поділяється на адаптаційний циклу базової середньої освіти (5 – 6 класи) та базове предметне навчання (7-9 класи). Модель випускника школи

Модель випускника Нової Української Школи – це необхідна основа для сміливих і успішних кроків у своє майбутнє. Всі здобутки у сфері компетентності може принести людині лише наполеглива цілеспрямована праця, бажання вчитися і ділитися досвідом з іншими.

Випускник школи має міцні знання і вміло користується ними. Знання та вміння отримані учнем тісно взаємопов’язані з його ціннісними орієнтирами. Набуті життєві компетентності випускник вміло використовує для успішної самореалізації у житті, навчанні та праці. Він вміє критично мислити, логічно обґрунтовувати позицію, виявляти ініціативу, творити, вирішувати проблеми, оцінювати ризики та приймати рішення.

Випускник гімназії «ГАРМОНІЯ» – це передусім людина творча, з великим потенціалом саморозвитку та самореалізації, широким спектром особистостих якостей:

· випускник школи добре проінформована особистість;

· прагне до самоосвіти та вдосконалення;

· готовий брати активну участь у суспільно-культурному житті громади, держави;

· є свідомим громадянином, готовим відповідати за свої вчинки;

Випускник початкових класів має знання, уміння та навички, передбачені стандартом початкової освіти. Вінупевнений у собі, старанний, працелюбний, самостійний, дисциплінований, вмотивований на досягнення успіху, вміє слухати і чути, критично мислити і має почуття самоконтролю, навички навчальної діяльності, культуру поведінки і мови, основи особистої гігієни і здорового способу життя.

Випускник базової основної школи володіє певними якостями і вміннями на рівні вимог державних освітніх стандартів; успішно засвоює загальноосвітні програми з усіх предметів шкільного навчального плану; має систему розумових навичок (порівняння, узагальнення, аналіз, синтез, класифікацію, визначення головного); володіє основами комп’ютерної грамотності; знає свої громадянські права і вміє їх реалізувати; оцінює свою діяльність з погляду моральності та етичних цінностей; дотримується правил культури поведінки і спілкування; веде здоровий спосіб життя; готовий до форм і методів навчання, які використовуються у старших класах.

1. Цілі та задачі освітнього процесу закладу

Цілі та задачі освітнього процесу гімназії на кожному рівні реалізації освітніх програм обумовлені "моделлю" випускника, призначенням і місцем школи в освітньому просторі міста, області, держави.

Цілі освітнього процесу гімназії «ГАРМОНІЯ»:

1. Забезпечити засвоєння здобувачами освіти обов'язкового мінімуму змісту початкової та основної загальної освіти на рівні вимог Державного освітнього стандарту.

2. Гарантувати наступність освітніх програм усіх рівнів.

3. Створити основу для адаптації здобувачів освіти до життя в суспільстві, для усвідомленого вибору та наступного засвоєння професійних освітніх програм.

2. Навчальне навантаження та навчальні плани

Навчальний план гімназії «ГАРМОНІЯ» зорієнтований на роботу закладу за п’ятиденним навчальним тижнем. Гранично допустиме навчальне навантаження здобувачів освіти встановлено відповідно до вимог Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу.

Початкова освіта – це перший рівень повної загальної середньої освіти, який відповідає першому рівню Національної рамки кваліфікацій.

Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в основній школі.

Навчальний план для 1-4-х класів розроблено на основі Державного стандарту початкової освіти (2018р.), Типових освітніх програм, розроблених під керівництвом О.Я. Савченко – для 1-2-х класів (наказ МОН від 08.10.2019 №1272) та для 3-4-х класів (наказ МОН від 08.10.2019 №1273) закладів загальної середньої освіти. У зв’язку з повномасштабною збройною агресією російської федерації проти України Міністерство затвердило типові освітні та навчальні програми для1–2 та 3–4 класівзакладів загальної середньої освіти, у яких оновили зміст у частині питань цивільного захисту, поводження з вибухонебезпечними предметами (наказ МОН від 12.08.2022 № 743-22). Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 03.06. 2022 р. № 521 оновлено типові освітні програми для 1 – 2 та 3 – 4 класів. Оновлені типові освітні програми затверджено наказом Міністерства освіти і науки України від 12.08. 2022 р. № 743.

Програми побудовано із врахуванням таких принципів:

- дитиноцентрованості і природовідповідності;

- узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;

- науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;

- наступності і перспективності навчання;

Зміст програм має потенціал для формування у здобувачів таких ключових компетентностей:

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв'язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.

Відповідно до Закону України «Про освіту» метою повної загальної середньої освіти є всебічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності. Досягнення цієї мети забезпечується через формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності.

Навчальний план для 5-х класів розроблено на основі Типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 19.02.2021 №235.

Типова освітня програма розроблена на основі Державного стандарту базової середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 р. № 898. Типова освітня програма окреслює обов’язкові та рекомендовані підходи до розроблення закладами загальної середньої освіти та використання ними в освітній діяльності освітніх програм на кожному циклі (адаптаційний цикл та цикл базового предметного навчання) базової середньої освіти.

Типова освітня програма визначає: вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за освітньою програмою базової середньої освіти; загальний обсяг навчального навантаження на адаптаційному циклі та циклі базового предметного навчання (в годинах), його розподіл між освітніми галузями за роками навчання.

Мовно-літературна освітня галузь у навчальному плані реалізується через навчальні предмети «Українська мова», «Українська література», «Зарубіжна література» та «Англійська мова».

Математична освітня галузь реалізується через навчальний предмет «Математика».

Природнича освітня галузь у навчальному плані реалізується через навчальний предмет «Пізнаємо природу (інтегрований курс)».

Збереження життя та здоров’я дітей є першочерговим завданням навчального закладу, особливо в умовах воєнного стану. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предметів "Фізична культура", «Здоров’я, безпека та добробут» та «Етика», а інтегрується у змісті всіх предметів.

Громадянська та історична освітня галузь реалізується шляхом вивчення навчального предмету «Вступ до історії України та громадянської освіти».

Інформатична освітня галузь реалізується через навчальний предмет «Інформатика».

Технологічна освітня галузь реалізується через навчальний предмет «Технології».

Мистецька освітня галузь реалізується через навчальні предмети «Музичне мистецтво» та «Образотворче мистецтво».

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1392 "Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти" години фізичної культури не враховуються при визначені гранично допустимого навантаження учнів.

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень для учнів 5-х класів окреслено у навчальному плані (додаток 2).

Перелік модельних навчальних програм, що використовуються закладом освіти в освітньому процесі подано у додатку 3.

Навчальний план для 6-9 класів розроблено на основі Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня (базова середня освіта), затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 №405, затверджено і надано гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» оновленим навчальним програмам для6–9-хкласів (наказМОНУ від 03 серпня 2022 року № 698).

Перегляд та оновлення змісту навчальних програм загальної середньої освіти – це відповідь на виклики, які виникли у зв’язку з повномасштабною збройною агресією російської федерації проти України.

У навчальні програми предметів «Історія України», «Всесвітня історія» для 6 – 9 класів внесено зміни з урахуванням нових історіографічних напрацювань. Запропоновані доповнення мають на меті увиразнити наскрізні лінії з минулого, які дають змогу пояснити сучасні події. Наголошується на геноцидних діях політичного керівництва і російського війська щодо українців, національному опорі проти агресії російської федерації та міжнародній підтримці України. Оновлено перелік термінів/понять, як-от: «присвоєння суверенітету» (у значенні привласнення, захоплення суверенітету УСРР союзним центром), «русскій мір», «рашизм»; замість вислову «політика русифікації» застосовано вислів «політикаросійщення», який точніше відбиває сутність явища і процесу; уточнено контекст застосування поняття «колабораціонізм».

У програмі предмета «Основи здоров’я» розширено зміст першого розділу «Безпека і здоров’я людини», який вивчається на початку навчального року в кожному класі. Додано питання, що пов’язані з ризиками воєнного часу, зокрема: сигнали оповіщення населення, дії під час повітряної тривоги, обстрілу тощо, надійне і ненадійне укриття, протимінний захист та поводження з вибухонебезпечними і незнайомими предметами, надання домедичної допомоги та психологічної самодопомоги тощо.

Зміст програми з основ правознавства, громадянської освіти розширено вивченням питань, пов’язаних з правами людини, з російсько-українською війною та доповнено інформацією щодо Міжнародного гуманітарного права.

У програмі з географії переглянуто обсяг навчального часу на вивчення країн у світлі сучасної російсько-української війни. Також у зміст теми «Країни Азії» додано інформацію про Республіку Корея, її місце у сучасній політичній карті світу, модель економіки, міжнародні зв’язки України з Республікою Корея.

Програма предмету «Зарубіжна література» змінено в частині вивчення творів російських та білоруських письменників. Із змісту програм вилучено твори російських і білоруських авторів. Натомість додано твори зарубіжних письменників відповідно до літературного процесу та з урахуванням вікових особливостей учнів.

Типова освітня програма базової середньої освіти окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення здобувачами освіти обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти.

Типова освітня програма визначає загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, які натепер подані в рамках навчального плану (6-9 класи – таблиця №1 – навчальний план закладів загальної середньої освіти з українською мовою навчання).

Очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальних програм, які мають гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України» і розміщені на офіційному веб-сайті МОН.

Освітня галузь "Мови і літератури" у навчальному плані реалізується через навчальні предмети "Українська мова", "Українська література", "Англійська мова" та «Зарубіжна література".

Освітня галузь "Суспільствознавство" реалізується навчальними предметами "Історія України", "Всесвітня історія" і "Основи правознавства".

Освітня галузь "Мистецтво" реалізується навчальними предметами "Образотворче мистецтво", "Музичне мистецтво" і "Мистецтво".

Освітня галузь "Математика" реалізується через навчальні предмети "Математика", "Алгебра", "Геометрія". Освітня галузь "Природознавство" - через навчальні предмети "Природознавство", "Біологія", "Географія", "Фізика", "Хімія".

Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань школи. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предметів "Фізична культура" та "Основи здоров'я", а інтегрується у змісті всіх предметів.

Освітня галузь "Технології" реалізується через предмети "Трудове навчання" та "Інформатика".

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1392 "Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти" години фізичної культури не враховуються при визначені гранично допустимого навантаження учнів.

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень для учнів 6-9 класів окреслено у навчальному плані (додаток 4).

Навчання школярів з інтелектуальними порушеннями

Актуальним питанням сьогодення є розроблення інноваційних стратегій навчання школярів з інтелектуальними порушеннями, підготовка їх до самостійної життєдіяльності та формування життєвої компетентності для успішної подальшої соціальної адаптації. В умовах запровадження концепції Нової української школи виникає потреба в зміні освітніх пріоритетів щодо корекційного навчання дітей з інтелектуальними порушеннями. Важливе місце в навчальному процесі займає корекційно-розвиткова модель навчання, яка забезпечує школярів необхідними комплексними знаннями, уміннями та навичками

1. Особливості організації освітнього процесу та застосовування в ньому педагогічних технологій

Соціальні перетворення в українському суспільстві докорінно змінили пріоритети в галузі освіти. Школа потребує нових нетрадиційних ідей, теорій, що відповідали б оптимальному розвитку дитини, сучасним потребам людства. Навчання в умовах війни окреслило ряд нових вимог до освіти, яка мала пристосуватися та продовжити освітній процес.

Створення ситуації успіху, сприятливих та безпечних умов для повноцінної діяльності кожної дитини – основна мета, що покладена в основу технологій навчання. Незважаючи на розмаїття нововведень, основною формою організації навчальної діяльності залишається урок (офлайн/онлайн).

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

· формування компетентностей;

· розвитку компетентностей;

· перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;

· корекції основних компетентностей;

· комбінований урок.

Вчителями закладу створена модель уроків на основі синтезу оригінальних прийомів, елементів інноваційних педагогічних методик і інформаційно-комунікативних технологій та традиційних форм організації освітнього процесу. Розширено предметне навчальне середовище, створенні умови для оптимального розвитку навичок роботи з інформацією, формування вмінь і навичок дослідницької і пошукової роботи. Серед засобів, які використовуються: мультимедійні презентації, мультимедійні карти, ментальні карти, проєкти, онлайн-тести, програмовані засоби навчання та інше. Вчителі не тільки самі активно використовувують інтернет-ресурси, сучасні інформаційні технології, але й забезпечують їх активне використання здобувачами освіти. Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів. Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання вимог Державних стандартів та окремих предметів протягом навчального року.

2. Вимоги до осіб, які здобувають освіту

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття початкової освіти.Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років (відповідно до Закону України «Про освіту»). Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової середньої освіти за інших умов.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти. Базова середня освіта здобувається, як правило, після здобуття початкової освіти. Діти, які здобули початкову освіту на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття базової середньої освіти цього ж навчального року. Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов.

3. Програмне забезпечення освітнього процесу

Для виконання освітньої програми гімназії на 2022/2023 навчальний рік передбачено використання навчальних програм з усіх предметів інваріативної частини, затверджених Міністерством освіти і науки України, що забезпечує інтеграцію загальноосвітніх програм у єдину освітню програму і дозволяє одержати запланований результат освіти - "модель" випускника.

Навчальні програми мають гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України» і розміщені на офіційному веб-сайті МОН.

4. Структура навчального року та організація освітнього процесу

Відповідно до статті 10 Закону України «Про повну загальну середню освіту» структуру навчального року, тривалість навчального тижня, дня, занять, відпочинку між ними, інші форми організації освітнього процесу встановлюються закладом загальної середньої освіти у межах часу, передбаченого освітньою програмою. Організація освітнього процесу не повинна призводити до перевантаження здобувачів освіти та має забезпечувати безпечні та нешкідливі умови здобуття освіти.

Тривалість 2022-2023 навчального року установлено постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2022 року №711 «Про початок нового навчального року під час дії правового режиму воєнного стану в Україні».

2022/2023 навчальний рік розпочинається 1 вересня 2022 року та закінчується не пізніше 30 червня 2023 року.

Структура навчального року:

І семестр – з 01 вересня 2022року по 23 грудня 2022року;

ІІ семестр – з 09 січня 2023року по 31травня 2023року.

Впродовж навчального року проводяться канікули:

осінні – з 22 жовтня 2022 року по 30 жовтня 2022 року;

зимові – з 24 грудня 2022 року по 08 січня 2023 року,

весняні – 25 березня 2023 року по 02 квітня 2023 року.

Свято «День знань» - 1 вересня 2022 року. Свято «Останній дзвоник» - 31травня 2023 року.

Перелік предметів державної підсумкової атестації визначається Міністерством освіти і науки України. Терміни їх проведення визначаються навчальним закладом та погоджуються з відділом освіти. Дата вручення документів про освіту буде визначена в залежності від термінів проведення ДПА.

5. Очікувані результати навчання здобувачів освіти

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей здобувачів освіти.

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх окремих предметів

Виокремлення в навчальних програмах наскрізних ліній ключових компетентностей «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване наформування в здобувачів освіти здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища.

Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в здобувачів освіти уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

- організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;

- окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення здобувачів освіти до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес здобувачів освіти до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Здобувачі освіти набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

1. Показники (вимірники) реалізації освітньої програми

Рівень досягнень здобувачів освіти буде вивчатись:

· шляхом моніторингу навчальних досягнень з окремих предметів;

· проведення контрольних випробувань;

· участі у предметних олімпіадах різного рівня, Всеукраїнських інтелектуальних конкурсах та турнірах;

· аналізу результатів ДПА.

Оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти здійснюється:

Оцінювання результатів навчання учнів у закладах загальної середньої освіти урегульовано такими документами:

· Закон України «Про повну загальну середню освіту» (стаття 17);

· Порядок переведення учнів (вихованців) закладу загальної середньої освіти до наступного класу, затверджений наказом Міністерства освіти і науки України 14.07.2015 № 762 (у редакції наказів Міністерства освіти і науки України № 621 від 08.05.2019, № 268 від 01.03.2021), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30.07.2015 за № 924/27369;

· Методичні рекомендації щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти, затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 13 .07. 2021 р. № 813;

· Методичні рекомендації щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 5-6 класів, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти, затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 01 квітня 2022 р. № 289 (чинні для 5 класів);

· Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти (затверджені наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України 13 квітня 2011 р. № 329, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 травня 2011 р. за N 566/19304) (чинні для 6 – 11 класів);

· Орієнтовні вимоги оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти, затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 21.08. 2013 р. № 1222 із змінами, додаток 2 (чинні для 6 – 11 класів).

Отже, оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти:

- учні 1 класу – вербально, має формувальний характер;

- учні 2 класу – вербально, формувальне і підсумкове (тематичне та завершальне) оцінювання;

- учні 3-4 класів – формувальне та підсумкове (тематичне, семестрове та річне оцінювання). Підсумкове оцінювання (тематичне, семестрове і річне) здійснюється за рівневою шкалою, а його результати позначаються словами або відповідними літерами: «початковий (П)», «середній» (С), «достатній» (Д), «високий (В)»;

- основними видами оцінювання результатів навчання учнів 5-х класів, що проводяться закладом, є формувальне, поточне та підсумкове: тематичне, семестрове, річне. За вибором закладу оцінювання може здійснюватися за системою оцінювання, визначеною законодавством, або за власною шкалою. За умови використання власної шкали заклад має визначити правила переведення загальної оцінки результатів навчання семестрового та річного оцінювання до системи, визначеної законодавством, для виставлення у Свідоцтві досягнень. Рішенням педколективу встановлюється адаптаційний період у два місяці, оцінювання проводиться вербально та за рівневюю шкалою, по за кінченні періоду адаптації оцінювання проводиться за 12-бальною шкалою.

- учнів 6-9 класів за 12 бальною шкалою.

Оцінка результатів навчання учнів є конфіденційною інформацією, яку повідомляють лише учневі/учениці, його/її батькам (іншим законним представникам).

При навчанні у дистанційному та змішаному режимах оцінювання результатів навчання учнів може здійснюватися очно або дистанційно з використанням можливостей інформаційно-комунікаційних (цифрових) технологій, зокрема відеоконференц-зв’язку (пункт 8 розділу І Положення про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти).

При здійсненні семестрового оцінювання учнів(учениць) з тимчасово окупованих територій, з числа внутрішньо переміщених осіб і тих, хто повернулися на постійне місце проживання, зараховуються всі оцінки, які отримав/отримала учень/учениця впродовж семестру незалежно від місця навчання: у закладі, де навчався/навчалась за місцем тимчасового перебування або у будь-якій іншій школі, яка здійснює навчання за однією із форм здобуття освіти (очною, змішаною, дистанційною, екстернатною, сімейною). Це може бути будь-який заклад загальної середньої освіти, зокрема й приватні заклади освіти, в Україні чи за її межами. Заклади освіти, у яких тимчасово навчались учні, можуть видавати їм інформаційні довідки про період навчання із зазначенням переліку предметів, окремих тем та результатів оцінювання. Крім того, для проведення семестрового та річного оцінювання здобувачі освіти можуть надавати інформацію з електронних журналу та щоденника за попереднім місцем навчання. За відсутності в учнів з числа тих, хто повернулися на постійне місце проживання, та з тимчасово окупованих територій облікованих результатів оцінювання за попереднім місцем навчання заклад освіти може провести підсумкове семестрове оцінювання у вигляді контрольної роботи, тестування, співбесіди тощо. При такому оцінюванні, за потреби, можуть використовуватися технології дистанційного навчання.

11. Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти

Система внутрішнього забезпечення якості освіти складається з наступних компонентів:

· кадрове забезпечення освітньої діяльності;

· навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;

· матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;

· якість проведення навчальних занять;

· моніторинг досягнення здобувачами освіти результатів навчання (компетентностей).

Завданнями внутрішньої системи забезпечення якості освіти є:

· постійний моніторинг змісту освіти;

· спостереження за реалізацією освітнього процесу;

· моніторинг технології навчання;

· моніторинг ресурсного потенціалу закладу;

· моніторинг управління ресурсами та процесами;

· спостереження за станом соціально-психологічного середовища закладу;

· контроль стану прозорості освітньої діяльності та оприлюднення інформації щодо її результатів;

· розроблення рекомендацій щодо покращення даної діяльності, участь у стратегічному плануванні.

Організація внутрішньої системи забезпечення якості освіти в школі здійснюється на таких рівнях: І рівень – здобувачі середньої освіти; ІІ рівень – методоб’єднання педагогів; ІІІ рівень – дирекція закладу.

На першому рівні організації внутрішньої системи забезпечення якості освіти психологом та соціальним педагогом здійснюється соціологічне опитування здобувачів освіти щодо: якості проведення навчальних занять (уроків, практичних та лабораторних робіт). Другий рівень – забезпечення якості освіти визначається за такими напрямами: контроль виконання вимог та встановлених нормативів щодо якісної організації освітньої діяльності; моніторинг поточних, проміжних результатів навчання здобувачів освіти; встановлення та оцінювання рівня досягнень складових компетентностей здобувачів освіти, досягнутих на певному етапі їх навчання (чверть, семестр). Третій рівень реалізується директором, завучем: визначається якість планування, контроль рівня досягнень здобувачами освіти; управління якістю (методи та види діяльності оперативного характеру, що використовуються для виконання вимог до середньої освіти та встановлених нормативів); щорічне оцінювання здобувачів освіти та регулярне оприлюднення результатів оцінювань на офіційному веб-сайті; забезпечення функціонування та постійне вдосконалення інформаційної системи школи; забезпечення публічної інформації про освітні програми; встановлення оперативного зворотного зв’язку з випускниками.

Шкільний підрозділ гімназії «ГАРМОНІЯ» працює у взаємодії з усіма зацікавленими сторонами, до яких відносяться:

· - органи, що здійснюють управління у сфері освіти;

· - дошкільний підрозділ;

· - педагогічний персонал;

· - здобувачі освіти та їх батьки.

Для визначення внутрішньої системи забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти в гімназії «ГАРМОНІЯ» міста Сєвєродонецька Луганської області розроблено Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти відповідно до вимог частини третьої статті 41 Закону України «Про освіту», Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року, Статуту гімназії та інших нормативних документів.

ПОЛОЖЕННЯ

ПРО ВНУТРІШНЮ СИСТЕМУ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ

гімназії «ГАРМОНІЯ» міста Сєвєродонецька Луганської області

СХВАЛЕНО

Протокол засідання педагогічної ради

гімназії «ГАРМОНІЯ»

31.08.2021р. №1

ПОЛОЖЕННЯ

ПРО ВНУТРІШНЮ СИСТЕМУ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ

гімназії «ГАРМОНІЯ» міста Сєвєродонецька Луганської області

На виконання ст.41 Закону України «Про освіту», з метою забезпечення функціонування системи забезпечення якості освіти в гімназії «ГАРМОНІЯ» міста Сєвєродонецька Луганської області для визначення внутрішньої системи забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти розроблена система самоаналізу, яка ґрунтується на запропонованих для інституційного аудиту вимогах та критеріях для оцінювання якості освітньої діяльності, управлінських процесів у закладі та охоплює освітнє середовище, управлінські процеси, якість педагогічної діяльності, систему оцінювання навчальних досягнень учнів.

Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти розроблено відповідно до вимог частини третьої статті 41 Закону України «Про освіту», Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року, Статуту гімназії та інших нормативних документів.

Терміни та ïx визначення, що вживаються в Положенні:

Академічна доброчесність - сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень;

Академічний плагіат - оприлюднення (частково a6o повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства;

Kpumepiï - вимоги для визначення або оцінки людини, предмета, явища (a6o: ознака, на підставі якої виробляється оцінка);

Моніторинг якості освіти - система послідовних i систематичних заходів, що здійснюються з метою виявлення та відстеження тенденцій у розвитку якості освіти, встановлення відповідності фактичних результатів освітньої діяльності ii заявленим цілям, а також оцінювання ступеня, напряму i причин відхилень від цілей.

Необ’сктивне оцінювання - свідоме завищення a6o заниження оцінки результатів навчання здобувачів освіти, несвоєчасні записи в класних журналах результатів оцінювання;

Обман - надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої діяльності чи організації освітнього процесу;

Списування - виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання;

Фабрикація - вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі;

Хабарництво - надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі;

Для вивчення якості освітньої діяльності в закладі використовуватимуться такі інструменти та методи збору інформації:

· Опитування

· Анкетування учасників освітнього процесу (педагогів, учнів, батьків)

· Спостереження

· Вивчення ділової документації вчителів та адміністрації

· Аналіз результатів моніторингів.

Критеріями ефективності внутрішньої системи забезпечення якості освіти є:

§ Досягнення здобувачів освіти, показники результатів ïx навчання;

§ Відповідність показників успішності здобувачів освіти результатам ïx навчання на кожному рівні повної загальної середньої освіти під час державної підсумкової атестації, зовнішнього незалежного оцінювання;

§ Кількісно-якісний кваліфікаційний склад педагогічних працівників та ефективність їх роботи;

§ Показник наявності освітніх, методичних i матеріально-технічних ресурсів для забезпечення якісного освітнього процесу (санітарно- гігієнічні умови, стан забезпечення навчальних приміщень, безпека спортивних та ігрових майданчиків, робота їдальні та буфету, вплив середовища на навчальну діяльність тощо).

Джерела отримання інформації: ділова документація вчителів та адміністрації (класний журнал, статистичні звіти, протоколи), результати опитувань, висновки за результатами відвідувань навчальних занять тощо.

Стратегія (політика) та процедури забезпечення якості освіти передбачають здійснення таких процедур i заходів:

- удосконалення планування освітньої діяльності;

- підвищення якості знань здобувачів освіти;

- посилення кадрового потенціалу закладу освіти та підвищення кваліфікації педагогічних працівників;

- забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу та підтримки здобувачів освіти;

- розвиток інформаційних систем з метою підвищення ефективності управління освітнім процесом;

- забезпечення публічності інформації про діяльність закладу;

- створення системи запобігання та виявлення академічної недоброчесності в діяльності педагогічних працівників та здобувачів освіти.

Процес вивчення освітньої діяльності закладу та оцінювання її рівня.

1. Призначення відповідальної особи із забезпечення якості освітньої діяльності та забезпечення оперативного керування процесом вивчення.

2. Створення робочих груп, які будуть забезпечувати вивчення та оцінювання системи за кожним з напрямів у кількості 2-4 осіб.

3. Забезпечення процесу само оцінювання.

До процесу самооцінювання якості освітньої діяльності закладу, крім штатних працівників закладу освіти, відповідальних за функціонування внутрішньої системи забезпечення якості, до процесу оцінювання освітньої діяльності можуть бути залучені представники учнівського самоврядування, батьків, якщо є потреба – фахівці у сфері оцінювання якості, освітні експерти.

Тривалість, періодичність та етапи вивчення й оцінювання визначаються протоколом роботи закладу не менш ніж 1 раз на 3 роки. Звіт керівника є проміжною ланкою самооцінювання і проводиться 1 раз на рік.

Динаміка окремих процесів може відстежуватись упродовж довшого циклу.

Звітування

За результатами самооцінювання готуються висновки (які є складовою щорічного звіту про діяльність закладу освіти) і визначаються шляхи вдосконалення освітньої діяльності (які стануть частиною річного плану роботи на наступний навчальний рік).

Заклад освіти самостійно визначає структуру річного звіту про його діяльність (звіт керівника закладу).

Отримані результати вивчення внутрішньої системи забезпечення якості освітньої діяльності розглядаються на засіданні педагогічної ради. Щорічний звіт оприлюднюється на сайті закладу освіти.

Планування/визначення шляхів удосконалення

Визначені за результатами вивчення внутрішньої системи забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти, шляхи вдосконалення стають одним із джерел для розроблення річного плану роботи закладу освіти.

Розгляд результатів самооцінювання в річному плані роботи: за результатами самооцінювання в річному плані роботи виділяється окремий розділ – як план вдосконалення.

За результатами самооцінювання може бути скоригована стратегія розвитку закладу освіти.

І. Академічна доброчесність

Законом встановлений обов'язок учнів та вчителів дотримуватись академічної доброчесності та види відповідальності за виявлені факти її порушення. Забезпечення дотримання принципів академічної доброчесності у гімназії «ГАРМОНІЯ» покладено на керівника та інших педагогічних працівників.

Дотримання академічної доброчесності педагогічними працівниками передбачає:

§ посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;

§ дотримання норм законодавства про авторське право i суміжні права;

§ надання достовірної інформації про методики i результати досліджень, джерела використаної інформації та власну педагогічну діяльність;

§ контроль за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти;

§ об’єктивне оцінювання результатів навчання.

Дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти передбачає:

· самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання;

· посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;

· дотримання норм законодавства про авторське право i суміжні права.

Види порушення академічної доброчесності у гімназії

Порушеннями академічної доброчесності у є: академічний плагіат, фабрикація; фальсифікація, списування, обман, хабарництво, необ’єктивне оцінювання.

Також порушеннями академічної доброчесності є такі форми обману, як:

· надання педагогічними працівниками та іншими особами допомоги учням під час проходження ними підсумкового оцінювання (семестрового та річного), державної підсумкової атестації, зовнішнього незалежного оцінювання, не передбаченої умовами та/або процедурами їх проходження;

· використання учнем під час контрольних заходів непередбачених допоміжних матеріалів та/або технічних засобів;

· проходження процедури оцінювання результатів навчання замість інших осіб;

· необ’єктивне оцінювання компетентностей педагогічних працівників під час атестації чи сертифікації.

Педпрацівники, стосовно яких встановлено факт порушення академічної доброчесності

· не можуть бути залучені до проведення процедур та заходів забезпечення і підвищення якості освіти, учнівських олімпіад та інших змагань;

· не можуть бути допущені до позачергової атестації, що має на меті підвищення кваліфікаційної категорії або присвоєння педагогічного звання;

· не можуть отримувати будь-які види заохочення (премії, інші заохочувальні виплати, нагороди тощо) протягом одного року;

· можуть бути позбавлені педагогічного звання.

· Факт порушення академічної доброчесності враховується під час

· вирішення питання про притягнення педагогічного працівника до дисциплінарної відповідальності;

· конкурсного відбору на посаду керівника закладу освіти.

Відповідальність учнів за порушення академічної доброчесності

· зауваження;

· повторне проходження підсумкового оцінювання;

· повторне проходження державної підсумкової атестації;

· повторне проходження відповідного освітнього компонента програми;

· позбавлення отриманих із порушеннями академічної доброчесності академічної стипендії, призових місць на учнівських змаганнях, турнірах, олімпіадах, конкурсах.

Рішення щодо факту порушення академічної доброчесності

Рішення про встановлення факту порушення педагогічним працівником академічної доброчесності та визначення виду академічної відповідальності приймає педагогічна рада за участю працівника та/або його законного представника. Рішення про академічну відповідальність учнів приймає педагогічний працівник, який виявив порушення академічної доброчесності, або педагогічна рада гімназії відповідно до нижчезазначеної процедури.

Рішення про позбавлення учня академічної стипендії, призових місць на учнівських змаганнях, турнір%D